Принципи доручення роботи неповнолітнім іноземцям

Працевлаштування на території Польщі  неповнолітнього іноземця (тобто у віці менше вісімнадцяти років) відбувається на підставі:

• положень  закону, згідно якого неповнолітнім працівникам надається особливий захист (зокрема вказаний у  дев′ятому розділі Трудового кодексу- «Працевлаштування неповнолітніх») та
• правових норм, що стосуються легальності працевлаштування іноземців у Польщі.

Згідно ст. 87 ч. 1 п. 12 Закону від 20 квітня 2004 р. про сприяння зайнятості та установи ринку праці, громадянин країни, яка не є членом Європейського Союзу або Європейської Економічної Зони, тобто громадянин з так званої третьої країни, може, як правило,  легально працювати на території Польщі, якщо:

• легально перебуває на території Польщі (зокрема на основі візи або користується безвізовим режимом чи дозволом на тимчасове перебування на території Польщі), а підстава його перебування не виключає працевлаштування (як, наприклад, туристична віза) та
• має дозвіл на працю.

Згідно ст. 2 і 3 Закону про наслідки доручення роботи іноземцям, які  незаконно перебувають на території Польщі, працедавець має обов′язок:

• вимагати від іноземця пред′явити перед початком роботи дійсний документ, який надає право легально перебувати на території Польщі, зокрема - візи, карти на перебування або печатки у паспорті про перетин кордону в межах безвізового режиму;
• зберігати копію цього документa - щонайменше протягом тривалості виконування роботи іноземцем (слід зазначити, що у випадку зайнятості працівника на підставі трудового договору, копія цього документa повинна зберігатися в особовій справі працівника за правилами та впродовж обов′язкового періоду, вказаних у положеннях про зберігання документів особової справи працівника).

Візи, призначені типово для виконання праці на території Польщі - це візи, в яких ціль видачі була позначена як:

• «05а»- з метою виконання праці на основі заяви про доручення праці іноземцеві, внесеної у реєстр повітовим управлінням праці;
• «05b»- з метою виконання сезонної праці;
• «06»- з метою виконання праці, якої не стосуються вищезазначені візи, тобто найчастіше на основі дозволу на працю.

Однак, вищезгадані візи не є єдиними документами, що дозволяють іноземцеві легально працювати на території Польщі. Діючі положення застосовують принцип, що документом перебування придатним для виконання праці (разом з дозволом на працю або заявою про доручення праці іноземцю) є будь-яка віза, видана польськими органами (типу «С»- Шенген віза, короткострокова або типу «D»- національна віза, довгострокова), незалежно від ціллі її видачі та будь- який дозвіл на тимчасове перебування, за винятком віз та дозволів, зазначених у положеннях як такі, що виключають працевлаштування - вони перелічені нижче.

      Як правило, іноземець не може легально працювати, якщо перебуває на території Польщі на основі:

• візи, виданої з метою, що позначена символом:

• «01»- туристичною;
• «20»- використання тимчасового захисту;

• дозволу на тимчасове перебування, наданого на основі ст. 181, п. 1 Закону від 12 грудня 2013 р. про іноземців.

Крім цього, аби працевлаштуватись, іноземці, які є громадянами  вибраних країн можуть користуватися безвізовим рухом (тоді перетин кордону відбувається без необхідності отримання візи або іншого документу на перебування при в′їзді на територію Шенгенської зони, включаючи Польщу). Цей привілей стосується, зокрема, громадян України, Молдови та Грузії, але тільки тих, хто має біометричний паспорт, виданий відповідно до стандартів Міжнародної Організації Цивільної Авіації (ICAO).  Період, впродовж якого іноземець може перебувати на підставі безвізового режиму, становить 90 днів протягом кожного 180- денного періоду - тут враховується загальний період перебування даного іноземця на території усіх країн Шенгенської зони.

Як правило, іноземець з третьої країни повинен мати дозвіл на працю, проте, у випадку іноземців, які є громадянами України, Білорусі, Росії, Молдови, Грузії або Вірменії - в силу ст. 87 ч. 3 та ст. 88z Закону про сприяння зайнятості та установи ринку праці - громадяни вищеназваних країн мають можливість користуватися так званою „спрощеною процедурою” доручення роботи іноземцям. Вони можуть працювати без дозволу на працю, на підставі заяви про доручення праці іноземцю, внесеної працедавцем у реєстр повітового управління праці, відповідно до свого місцезнаходження або місця постійного проживання, а повітове управління праці- перед тим,як іноземець почав працю - внесло цю заяву у реєстр заяв.

Окрім цього, згідно ст. 22 ч.1 та 2 Закону від 12 березня 2022 р. про допомогу громадянам України у зв′язку з воєнними діями на території цієї країни, громадяни України, які легально знаходяться на території Польщі на підставі діючих положень, можуть працювати без дозволу на працю за умови, що роботодавець на протязі 7 днів від дня працевлаштування громадянина України повідомить повітове управління праці відповідно до місця реєстрації або місця проживання роботодавця про працевлаштування цього іноземця. Таке повідомлення роботодавець складає за допомогою інтернет сторінки www.praca.gov.pl. Окрім цього, робота повинна надаватись не менше, ніж на таку ставку, або на таку кількість годин, як вказано в повідомленні і за винагороду не нижче тієї, що встановлена в цьому повідомленні або пропорційно збільшеною в разі підвищення виміру ставки або збільшення кількості відпрацьованих годин. Окрім цього, заробітна плата не може бути нижчою, ніж передбачена законом про мінімальну винагороду.

В силу положень дев′ятого pозділу Трудового кодексу (далі «ТК») працевлаштування неповнолітніх дозволяється у двох випадках:

• на підставі трудового договору з метою професійної підготовки;
• з іншою метою ніж професійна підготовка - на підставі трудового договору під час виконання легких робіт ( ст. 200¹ та ст. 200² ТК)

Слід зазначити, що згідно ст. 304⁵ § 1 ТК виконування праці або іншої прибуткової діяльності дитиною, яка ще не досягла 16 років дозволяється виключно на користь роботодавця, який веде культурну, мистецьку, спортивну або рекламну діяльність та вимагає попередньої згоди законного представника або опікуна цієї дитини, а також дозволу відповідного інспектора праці.

У випадку працевлаштування неповнолітнього іноземця на підставі трудового договору для виконання легких робіт, легальність надання праці такій особі відбувається на основі загальних положень про працевлаштування іноземців у Польщі, вказаних, перш за все, у Законі про сприяння зайнятості та установи ринку праці (ці положення обговорено вже у вступній частині).

В справі можливого заключення цивільно-правового договору з іноземцем слід пояснити, що в залежності від реальних обставин виконання праці, суб’єкт, який доручає виконання праці, може укласти з іноземцем трудовий договір, або, як варіант, скористуватись з цивільно-правового договору (тобто договору підряду, договору про виконання конкретного завдання, агенційного договору і т.д.), за умови, що не існують ознаки, які б вимагали заключення трудового договору.

Варто звернути увагу, що згідно ст. 22 §1¹ і § 1² ТК,  працевлаштування на умовах, які мають характер трудових відносин – тобто виконування праці вказаного виду взамін за винагородження, на користь роботодавця і під його керівництвом, в місці і часі, визначеним роботодавцем - є трудовими відносинами, без погляду на те, яку назву носить договір, укладений між сторонами. Не допускається ситуація, коли трудовий договір замінюється цивільно-правовим договором при збереженні вище вказаних умов виконування праці.

У ст. 281 п.1 Трудового кодексу вказується, що укладення цивільно-правового договору на умовах, характерних для трудових відносин, при яких, згідно ст. 22 §1 ТК повинен бути укладений трудовий договір, становить порушення закону, яке карається штрафом від 1 000 до 30 000 злотих.

Незалежно від вищесказаного, згідно ст. 304 ТК, роботодавець має обов’язок забезпечити в закладі праці чи місці, визначеному роботодавцем, безпечні і гігієнічні умови праці, про які йдеться у ст. 207 § 2 ТК, для  фізичних осіб, які виконують працю на іншій основі, ніж трудовий договір (в тому числі на основі цивільно-правового договору). Тому, з пункту бачення Державної Інспекції Праці, в ситуації працевлаштування неповнолітньої особи (в тому числі і іноземця) на основі цивільно-правового договору, належить застосовувати ст. 200¹ Трудового кодексу. Це означає, що праця, яку може виконувати неповнолітній на основі такого договору повинна обмежуватись до легких видів праці – так само, як і у випадку трудового договору. Згідно ст. 200¹ §2-3 і 5 ТК легка праця не може загрожувати  життю, здоров’ю і психофізичному розвитку неповнолітнього, а також не може перешкоджати у виконанні шкільного обов’язку. Перелік легких праць визначає роботодавець після отримання згоди лікаря, який виконує завдання служби трудової медицини. Цей перелік вимагає затвердження властивого інспектора праці. Такий перелік не може містити в собі праці, яка заборонена для виконання неповнолітніми, вказаної в законі, виданому на підставі ст. 204 Трудового кодексу. Роботодавець зобов’язаний ознайомити неповнолітнього з переліком легких праць перед тим, як допустити його до виконання своїх обов’язків.

Окрім цього, належить пам’ятати, що загальні правила Цивільного Кодексу становлять, що укладення договору з неповнолітньою особою (зазвичай, це особа, якій не виповнилось 18 років) вимагає згоди законних представників, тобто батьків чи піклувальників (ст. 10,11,15 і 17 Цивільного Кодексу). І хоча Цивільний Кодекс не встановлює такого обов’язку, проте, з ціллю отримання доказів рекомендується, аби така згода була виражена в письмовій формі.

Складна ситуація виникла в справі легальності доручення праці неповнолітнім в рамках професійної підготовки. Вище зазначене питання було піднесене в інтерпретації Департаменту Ринку Праці в Міністерстві Родини і Соціальної Політики. З нього виникає, що, в принципі, іноземці, які проходять професійну підготовку, повинні отримати дозвіл на працю. Однак, на підставі §1 п. 13 Розпорядження Міністра Праці і Соціальної Політики від дня 21 квітня 2015 р. у справі випадків, в яких доручення праці іноземцеві на території Республіки Польщі допускається без дозволу на працю- учні понадгімназіальних (на даний момент- шкіл другого і вище ступеня) звільнюються з обов’язку отримання дозволу на роботу. Вище вказаний закон стосується іноземців – учнів професійних шкіл в ЄС, які виконують працю в рамках професійної практики за умови отримання від професійної школи направлення на практику.

Професійна практика є одною з форм професійної підготовки, про яку йдеться в Розпорядженні Міністра Державної Освіти від 22 лютого 2022 р. в справі практичної науки професії. Згідно з вище вказаним розпорядженням, практичне навчання професії проводиться в формі практичних занять, а в технікумах у вигляді професійної практики. Практичні заняття організовуються під час дидактично-виховних занять, а практику можна проходити на протязі цілого року, також під час літніх канікул.

Відповідно вище вказаного закону, практична наука професії відбувається у формі практичних занять:

1. учнів – організованих школою на основі договору про практичну науку професії, який укладається між директором школи і роботодавцем, який приймає учнів на практичну підготовку до виконання професії;
2. неповнолітніх – організованих роботодавцем, який укладає з ними трудовий договір з ціллю проходження професійної практики.

Роботодавці також можуть бути організаторами професійної практики для учнів технікумів, професійної школи ІІ ступеня, або поліцеальної школи – вона відбувається на основі договору на практичну науку професії, укладеного між директором школи і роботодавцем, що приймає учнів з ціллю отримання практичних навиків у професії в формі навчальної практики.

На фоні аналізу вище згаданих законів належить зазначити, що в §1 п. 13 Закону в справі випадків, в яких доручення праці іноземцеві на території Речі Посполитої Польщі допускається без дозволу на працю йдеться про звільнення від обов’язку отримання дозволу на роботу учнів іноземців, за умови, якщо вони проходять:

1. практику у роботодавців, яка організована на основі договору, укладеному між закладом, який надає місце для проходження практики і директором школи (технікуму, професійної школи ІІ ступня чи поліцеальної школи);
2. практичні заняття, організовані школою, що відбуваються на основі договору, укладеному між роботодавцем, що приймає учнів і директором школи (професійної школи І і ІІ ступеню, спеціальної школи,що привчає до професії, або поліцеальної школи).

Щоправда, неповнолітні працівники, які працевлаштовані з ціллю підготовки до професії реалізують програму навчання, проте не мають направлення зі школи на практику/практичні заняття. Це роботодавець, як варіант, може направляти такі особи до професійної школи з ціллю отримати теоретичні знання, а може їх надавати самостійно. Оскільки звільнення з обов’язку отримання дозволу на роботу становить виняток з правил, належить прийняти, що ця група іноземців, згідно з літерою права, не обійнята звільненням від обов'язку отримання дозволу на роботу.

Окрім цього, Закон про сприяння зайнятості та установи ринку праці також не дозволяє працевлаштувати неповнолітніх з ціллю професійної підготовки на основі дозволу на роботу, тому що ця праця не відповідає умовам, вказаним у ст. 88с част. 1 цьогго закону. Пропозиція отримання професійної підготовки не є вакансією праці, тому не можна отримати інформацію старости про бажаючих безробітних на це місце, а винагородження, яке пропонується неповнолітньому не відповідає вимогам щодо мінімального винагородження за працю.

Враховуючи вищесказане виникає, що неповнолітні іноземці можуть навчатись професії в школі і користуватись звільненням від обов’язку отримання дозволу на роботу, якщо школа на основі договору направляє їх на практичні заняття або практику до роботодавця.

Окрім цього, аби працевлаштувати іноземців з України. Білорусі, Росії, Молдови, Грузії і Вірменії на основі трудового договору можна використати заяву про доручення праці іноземцеві, яке вноситься до реєстру таких заяв в повітовому управлінні праці, а у випадку громадян України – також за допомогою повідомлення про доручення праці українцеві до властивого повітового управління праці, яке складається закладом праці на протязі 7 днів від дня влаштування українця на роботу – за допомогою сайту www.praca.gov.pl .