Право до легального перебування у Польщі
Громадяни України, які в періоді від 24 лютого 2022 р. до дня, який буде вказаний в Розпорядженні Ради Міністрів, легально прибули на територію Польщі з України (у тому не тільки ті, які безпосередньо в′їхали з України, але також ті, що в′їхали через інші держави) у зв’язку з триваючими в Україні воєнними діями і вирішують лишитись на території Польщі, мають право легально перебувати у Польщі до 30 вересня 2025 р. Виїзд громадянина України з території Польщі на період довший, ніж на місяць позбавляють іноземця права до легального перебування.
У випадку, коли в’їзд громадянина України на територію Польщі не був зареєстрованим прикордонною службою під час контролю на кордоні, реєстрація перебування відбувається на основі заяви поданої громадянином України про надання номеру РESEL. Заява складається в уряді міста або району.
Під терміном „громадянин України” розуміється також чоловік/жінка, а також дитина громадянина України або його чоловіка/жінки, які не мають українського громадянства, якщо вони прибувають на територію Польщі з України у зв’язку з воєнними діями на території цієї країни.
Можливість легального виконання праці
Громадянин України, який у періоді від 24 лютого 2022 року легально прибув до Польщі з України з причин триваючих воєнних дій і вирішує лишитись на території Польщі, має право до виконання праці за умови, що роботодавець на протязі 7 днів від дня працевлаштування громадянина України повідомить повітове управління праці відповідно до місця реєстрації або місця проживання роботодавця про працевлаштування цього іноземця. Таке повідомлення роботодавець складає за допомогою інтернет сторінки www.praca.gov.pl
Повідомлення, про яке йдеться вище, містить у собі: дані роботодавця, особові дані громадянина України, вид договору, на основі якого виконується робота (на приклад: трудовий договір, договір доручення, договір про допомогу при зборі врожаю і т.д.), посаду або вид виконуваної праці, місце виконання праці, вимір часу праці або кількість робочих годин і заробітню платню.
На основі повідомлення, яке складається роботодавцем до повітового управління праці (PUP) виконувати працю можуть не тільки українці, які утекли від війни, але й інші громадяни України, які легально знаходяться на території Польщі – наприклад, ті, хто перебуває у безвізовому режимі (на основі біометричного паспорту), на основі візи чи дозволу на тимчасове перебування. Право до виконання праці надається також громадянам України, які склали заяву про надання міжнародної охорони (статус біженця).
Громадянин України, який виконує роботу на основі повідомлення, складеного роботодавцем до PUP, звільняється з обов’язку отримання дозволу на роботу чи реєстрації заяви про надання роботи іноземцеві, яка реєструється у спеціальному реєстрі повітовим управлінням праці.
Договір повинен бути завіреним на письмі!
Перед початком праці роботодавець зобов’язаний укласти з громадянином України письмовий договір і надати йому один екземпляр цього договору. Цей обов’язок стосується не тільки трудових договорів, але й цивільно-правових договорів (таких, як договір доручення, договір про виконання конкретного завдання тощо). Перед укладенням договору роботодавець має обов’язок пред’явити громадянину України переклад договору на мову, зрозумілу для іноземця.
У випадку невиконання обов’язку укладення з іноземцем письмового договору перед початком виконання праці роботодавець може отримати штраф навіть до 30 000 злотих.
Що вказується у договорі?
Письмовий договір повинен містити у собі наступну інформацію:
- сторони договору, тобто дані працівника і роботодавця, а у випадку роботодавця, який являється агентством працевлаштування – окрім даних самого агентства, також дані фірми, в якій виконуватиметься праця;
- дата укладення договору;
- вид договору (наприклад, трудовий договір, договір доручення), а також період дії договору (наприклад, тимчасовий договір – окреслений кінцевою датою, або безстроковий договір);
- умови праці, такі як: вид виконуваної роботи, місце виконання праці, сума винагородження за працю з вказаними складовими частинами, розмір ставки, термін початку праці.
Трудовий договір краще охороняє працівника, ніж цивільно-правові договори
Згідно польського законодавства, праця може виконуватись на основі трудового договору, а також цивільно-правових договорів (договору доручення, договору про виконання конкретного завдання тощо). Однак, права працівника, які виникають з Кодексу праці та інших законів про працю (наприклад, право до платної відпустки, або обмеженого нормами часу праці) надаються працівникам, працевлаштованим на основі трудового договору. Особа, яка виконує працю на основі договору доручення, договору про виконання конкретного завдання, чи на основі інших цивільно-правових договорів не мають таких самих прав, тому що ці договори не підлягають трудовому законодавству!
Назва договору не визначає її виду!
Кодекс праці визначає, що якщо працівник виконує працю під керівництвом роботодавця в визначеному останнім місці і часі – роботодавець має обов’язок укласти з працівником трудовий, а не цивільно-правовий договір.
Така ситуація виникає, якщо:
- працівник щодня приходить на роботу, або у визначених днях, якщо працює, для прикладу, на пів ставки,
- години його праці визначає роботодавець (наприклад, складає графік),
- працівник має обов’язок виконувати працю особисто (тобто не може її довірити третій особі),
- роботодавець, або керівна особа (керівник, бригадир, майстр) дає розпорядження, контролює перебіг праці.
В такому випадку немає значення, яку назву носить договір, потрібно звертати увагу на спосіб його виконання.
Укладення цивільно-правового договору, в ситуації, коли повинен бути трудовий договір являється порушенням проти прав працівника. За такі дії роботодавець може понести покарання у вигляді штрафу до 30 000 злотих. У разі виникнення спору, працівник (в тому числі іноземець) має право скласти позовну заяву до суду з питань праці на предмет встановлення трудових відносин. Також з таким позовом від імені працівника може виступити інспектор Державної Інспекції Праці.
Обов’язок роботодавця реєстрації працівника в Управлінні Соціального Страхування
Роботодавець зобов’язаний у 7-денному терміні зареєструвати громадянина України, який у нього почав працювати для отримання соціального страхування та страхування здоров’я. Це стосується громадян України, які працюють на основі трудового договору, як і на цивільно-правових договорах, наприклад, в рамках договору доручення. Натомість, договір про виконання конкретного завдання не обійнятий соціальним страхуванням.
Завдяки реєстрації працівника до страхування, іноземець має право на :
- безплатне користування послугами служби здоров’я,
- виплати по хворобі, материнстві, а також нещасних випадках при виконанні праці, наприклад, на лікарняні чи декретні виплати.
Якщо ви працюєте на основі цивільного договору, то платне лікарняне, виплати по материнстві і декретні виплати надаються вам тільки у випадку, якщо ви складали до роботодавця заяву про бажання сплачування хворобового внеску до Управління Соціального Страхування (у випадку праці на основі цивільного договору хворобовий внесок не є обов'язковим).
Заборонено платити „під столом”!
Роботодавець (платник податків) повинен обраховувати і відраховувати від винагородження громадянина України відрахування на соціальне страхування і страхування здоров’я, а також податок від доходу. Відрахування повинні проводитись від реального винагородження. Заборонено виплачувати повне або часткове винагородження без відрахування податків!
Іноземці мають право отримувати щонайменше мінімальне винагородження!
Польські закони, що гарантують мінімальну вартість винагородження за виконання праці або виконання послуг стосуються також іноземців, в тому числі українців. Якщо іноземець працевлаштований на основі трудового договору, його заробітня плата не може бути нижчою, ніж встановлена кожного календарного року мінімальна заробітня плата.
У випадку договору доручення та договору про надавання послуг, щорічно встановлюється мінімальне винагородження за годину.
Якщо іноземець працює на основі дозволу на роботу, заяви про працевлаштування іноземця, дозволу на тимчасове перебування і роботу або повідомлення роботодавця про надання праці громадянину України - його винагородження не може бути нижче, ніж вказане у вищевказаних документах.