Зараз у Польщі існують дві передбачені законом основи, що стосуються працевлаштування громадян України. Перша відноситься до загальних положень вказаних у Законі від 20 квітня 2004 р. про промоцію працевлаштування та установи ринку праці. Другий документ це спеціальний Закон від 12 березня 2022 р. про допомогу громадянам України у зв′язку з триваючими воєнними діями на території цієї країни, що перш за все стосується громадян України, які втекли від війни до Польщі і прибули до нашої держави від 24 лютого поточного року. Проте не тільки тих. Названа у спеціальному законі спрощена процедура, згідно якої працедавець складає повідомлення до повітового управління праці протягом 7 днів від дня працевлаштування громадянина України дає можливість працевлаштовувати всіх українців, які легально перебувають в Польщі, незалежно від того, коли вони прибули до Польщі. Отож цей спеціальний закон широко відкриває польський ринок праці громадянам України.
Детальніше це проводиться у спосіб:
Згідно з положеннями спеціального закону громадяни України, які у період з 24 лютого 2022 р. (до дня, який у майбутньому буде вказаний у спеціальному Розпорядженні Ради Мністрів) легально в′їхали до Польщі з України у зв′язку з триваючими там воєнними діями і вирішують лишитись на території Польщі, мають право легально перебувати в Польщі до 30 вересня 2025 року.
Закон дає можливість легально працювати таким громадянам України за умови, що працедавець на протязі 7 днів від дня працевлаштування громадянина України повідомить відповідне повітове управління праці про працевлаштування такого іноземця- за допомогою веб- сторінки: praca.gov.pl. Повідомлення, яке складає працедавець містить у собі: дані працедавця, особові дані іноземця, вказує вид договору, на основі якого виконується робота (на приклад: трудовий договір, договір доручення, договір про допомогу у зборі врожаю тощо), посаду або вид виконуваної роботи, місце виконання праці, вимір часу праці або кількість робочих годин праці та заробітну плату.
Вищеназвані можливості працевлаштування громадян України, пов′язані з широко відкритим ринком праці в Польщі, перш за все полягають у тому, що згідно положень спеціального закону на підставі цієї спрощеної процедури, за якою працедавець повідомляє повітове управління праці, виконувати працю можуть не тільки українці, які втекли від війни, але також інші громадяни України, які легально знаходяться на території Польщі- наприклад ті, хто перебуває у безвізовому режимі (на основі біометричного паспорту), на основі візи чи карти на часове перебування. Право до виконання праці надається також громадянам України, які склали заяву про надання міжнародної охорони (статус біженця).
З точки зору Державної Інспекції Праці вжитий у ст. 22 ч.1 п.1 спеціального закону запис про те, що громадянин України має право виконувати роботу ( за умови повідомлення працедавцем повітового управління праці у визначеному терміні), якщо легально перебуває на території Польщі, означає, що легальне виконування праці такою особою та надавання їй роботи, у межах процедури згідно ст. 22 ч. 1 спеціального закону не вимагає представляти основу перебування, яка не виключає працевлаштування в силу ст. 87 ч. 1 п. 12 Закону про промоцію працевлаштування та установи ринку праці. У зв′язку з цим громадяни України можуть легально виконувати працю в межах цієї процедури також тоді, коли основа перебування вказана
у вищезгаданому положенні Закону про промоцію працевлаштування та установи ринку праці виключає працевлаштування, а саме:
- Польська віза, у якій мета видачі позначена символом:
- «01»- туристична мета;
- «20»- використання тимчасового захисту;
- Дозвіл на тимчасове перебування, надане на основі ст. 181 ч. 1 Закону від 12 грудня 2023 р. про іноземців
- Дозвіл реєстрований комедантом Прикордонної служби на в′їзд до Польщі на овснові ст. 32 ч. 1 Закону про іноземців
- Дозвіл в межах малого прикордонного руху
Суттєве спрощення процедур полягає в тому, що громадянин України, який виконує роботу на основі повідомлення, поданого працедавцем у повітове управління праці не мусить мати дозволу на працю або заяву працедавця про доручення праці іноземцю, внесеної у реєстр управління праці.